Починати завжди дуже тяжко, але головне почати. В моєму випадку все залежало від харчування. Тому що, ще з молодших класів граю волейбол, але завжди була повненька. І от вирішила " почати", але робила це якось поступово, тобто не відмовлялась від цукру, не " сідала на гречку". Почала їсти трохи менше солодкого, правильніше харчуватись і це було дуже тяжко, бо мені 15 і більшість раціону залежить від мами, але вона мене підтримала, а я почала їй більше помагати, тобто коли вона починала готувати, я йшла на кухню і ми разом робили якісь "ПП страви" з інтернету. Десь через 1-2міс не їла після 7, але відновились тренування, приходжу до дому десь в 8 і їм. І так поступово дойшла до 60, думала заб'ю на то всьо буду їсти різні вкусняхи, але ні, це вже моє життя, я кайфую від цього. Але не всьо так класно, так як в мене (як і в більшості дівчат які досить швидко схудли) немає КД вже 3 міс і розумію, що були (а може і зараз є) деякі помилки, але я продовжую вивчати і прислуховуватись до свого організму і надіюсь, що все буде добре і в мене і у вас)))